Максим Єгоров

Повертався до побратимів після поранень: історія захисника з Нововолинська Максима Єгорова

Максим Єгоров із позивним «Змій» захищав Україну з 2022 року.

Народився Максим 21 квітня 1985 року у Володимирі. Навчався у школі №1, здобув юридичну освіту в Луганському правовому училищі. Працював за кордоном, згодом – у Києві.

Після початку повномасштабного вторгнення Максим вивіз родину до Польщі й повернувся в Україну. 14 березня 2022 року став мінометником 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Воював на Луганщині, під Соледаром і Бахмутом. Зазнав двох поранень, переніс операції та повернувся до служби. За розповіддю дружини, під обстрілом виніс важкопораненого побратима.

Із серпня 2023 року молодший сержант служив командиром відділення РЕБ у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу.

Поруч із ним завжди були сімейне фото, прапор рідного міста та жетон «Тату, я тебе чекаю».

«Якби можна було прожити ще одне життя, хотіла би прожити його разом із ним», — говорить дружина Наталя.

21 травня 2025 року Максим помер у лікарні Дніпра від надважких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання. Через три дні, 24 травня, Нововолинськ провів захисника в останню путь. У нього залишилися дружина та двоє дітей. Йому назавжди 40 років.

За особисту мужність у захисті України та самовіддане виконання військового обов’язку Максима Юрійовича Єгорова посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Державну нагороду присвоєно Указом Президента України №55/2026 від 14 січня 2026 року.

Пам’ять захисника вшанувала й рідна громада. 23 серпня 2026 року, у День Державного Прапора України, його родині вручили посмертну відзнаку «Почесний громадянин Нововолинської громади». Церемонія відбулася на площі В’ячеслава Чорновола за участю родин полеглих воїнів, військових, ветеранів і жителів міста.