Роман Марценюк пішов на військову службу за рік до повномасштабного вторгнення. Взяв приклад з меншого брата Івана, – розповіла Суспільному мама загиблого солдата Анжеліна Гуз. Був танкістом, захищаючи село Ніжиловичі на Київщині, загинув 12 березня 2022 року.

6 червня 2023 року Президент України вручив матері загиблого Героя орден “Золота Зірка”.

Роман Марценюк служив у 14-ій бригаді імені князя Романа Великого.

У складі свого танкового екіпажу знищив кілька бронемашин противника, — розповіла Анжеліна Гуз. Після того, як ворог посилив артобстріл, український танк підбили, воїн разом зі своїм командиром поліг у бою, в живих залишився лише механік.

“Він такий був добрий, і це для нього було поривом уперед, щоб іти захищати наш народ. Любив риболовлю, це була, як манія: сидів усе перебирав ті сітки, вудочки свої. Був веселий, любив сильно дітей”, – розповідає матір про загиблого сина.

До війни Роман Марценюк займався ремонтами.

“Я була на роботі, дзвінок, — війна. Він поїхав на Київ. Розповідав, що зустрічали їх по селах дуже приємно, давали їсти, цигарки купували місцеві, молили їх, щоб вони виганяли того ворога. Приємно було, що люди ідуть за нашими, за нашою Україною”, – говорить Анжеліна Туз.

28-річного Романа Марценюка поховали з військовими почестями 15 березня 2022 року у селі Грибовиця біля Нововолинська. У військовослужбовця залишилась донька Дарина.